Все просто!

Вирішив стати, як усі та "покинути палити с понеділка" :) Насправді зрозумів. що у шухляді є достатньо матеріалу, який треба опрацювати та запостити. Тож до нового року хочу повернути усі борги за цей рік. Почну зі школи, яку вже почали розбирати.
Кілька років їздив повз неї на роботу, але ніколи не знав, що то за будівля. Бачив лише забиті вікна та паркінг поруч. А цього року, коли почав активно займатися начебто сталкінгом, знайшов інформацію, що то покинута школа і вона є одним з полубоянів. Тож одного травневого дня ми туди вирушили.

( Школа )

Ця будівля вже була у одному моєму пості, але тоді я був вихованою людиною та на лазив будь-де. Пройшов час і щось змінилося, тож я потрапив всередину цієї будівлі. Вона зовні доволі цікава та й усередині було на що поглянути.


( казино )

Є у мені на районі занедбаний дитячий садок. Спочатку там був садок, потім, коли у школі не стало місця для всіх учнів, була початкова школа. А згодом, коли учнів почало не вистачати на школу, його зовсім покинули. На його території завжди полюбляла відпочивати молодь, та ми самі іноді там гуляли. Зараз теж там гуляють підлітки, п’ють усіляку гидоту та розважаються биттям скла у вікнах садка. Але у цьому році у будівлі з’явилися хазяї і там хочуть зробити центр для дітей з аутизмом, та це не зупиняє малоліток і дійшло навіть до того, що вони у п’ятницю влаштували там пожежу.
Я, як людина схильна до сталкінгу, увесь час хотів потрапити, але, коли побачив оголошення на вікнах, мені не стало моральних сил туди лізти. Тож розповідь про пожежу мені допомогла відшукати людей, які там займаються ремонтом, як волонтери і сьогодні я туди потрапив на офіційних засадах. Дві години подихав пилом, допомагаючи прибирати та трохи подивився, що там лишилося з минулих часів.



( Трохи дит. садка. )

Під час своїх прогулянок трапляється бувати не лише на дахах, а іноді і спускатися під землю. Тож якось одного недільного ранку ми вирушили до бомбосховища.


( Бомбарь )

Сьогодні у Харкові відбувся черговий Мопсодень. Здається вже шостий, але про минулі я не чув. А цього разу, коли почув про його проведення, відразу вирішив розширити коло знайомств Конфуція із йомуподібними.



( Трохи мілоти. )

Вчора чекаючи на дружаню сидів біля дошки вихваляння Жовтневого району і вирішив почитати, що там пишуть. Вистачило мене лише на 2 картинки.

Яка там Харківська фортеця? Місто почалося з жовтневого району. Саме дивне, що "дрєвнєруззкій город" існував у кам’яну добу!


Лише мені здається, що на світлині тільки дві будівлі?


Ну і кінець тотального ... - це герб району.

Є в нас такий собі Приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка. Ну як є, скоріше доживає свого віку. Бо такі величезні махини, що виробляють неконкурентоспроможну продукцію, нікому не потрібні. А на цьому заводі було таке собі ВО "Моноліт", що виготовляло свого часу дуже популярні магнітофони "Романтика". У самого такий ще десятикілограмовий прилад збирає пил. Але це ВО вмерло ще років з 10 тому і зараз є одним з популярних місць сталкерства. Тож відвідав його і я.

В черговий раз кудись ходив і щось бачив. Все, що побачив, зараз покажу :) Знайшов черговий гарний стріт-арт і втілення моєї мрії про розмальовані гаражі. Тож почнемо.


( Прогулянка )

Тож третя подорож місцевого значення відбулася на головний боян міста - занедбаний елеватор біля Південного вокзалу. Здається з тих, хто мав бажання його відвідати, лише я досі там не був. Збиралися до нього ще минулого літа, але якось не випало можливості, тож довелося чекати гарної погоди цього року та відразу рушати. ( Елеватор )

Сподіваюсь у багатьох людей школа пов’язана з приємними спогадами. Тому коли пропонують відвідати школу, я погоджуюсь з радістю. Та коли це не звичайна школа, а Школа Року, то це стає набагато цікавіше. Тож коли з’явилася пропозиція щодо відвідин такої школи я довго не думав, а відразу погодився.

( Барабанити )