![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Щодо неньки України-2
Після холівару серед учасників спільноти kharkov (який потерли) у черговий раз було багато роздумів. Чому у мешканців України є тільки 2 думки (їх і невірна)? Чому прийнято радіти поразкам опонентів, але при цьому нічого не зробивши і нічого не бажаючи? Навіщо ця революція, коли у неї немає ні мети, ні лідера? І чому так багато “але”?
Так, я, як кожна розумна людина, проти свавілля теперішньої влади, я проти влади грошей і корупції. Але всі хочуть їх прожинути, але ніхто не має уявлення на що кого їх міняти. На опозицію? Так її, немає. Є такі ж самі бізнесмени, що бажають запустити свої руки до казни. Ніхто не виголошує чіткого плану змін. Так, всі кричать, що треба наказати винних у розгоні мирного Євромайдану, що треба підписувати угоду з ЄС, що треба відправити КМ та президента у відставку. Але де пояснення?
Я розумію розгін майдану це привід для незадоволення і уривання терпцю. Тут беззаперечно те, що винні повинні бути покарані. Це не обговорюється. Але як може частина населення країни ставитись нормально до розгону та навіть радіти з побиття беззахисної молоді?
А ось по пунктах про ЄС та владу є вже питання. Чому вимагають підписання угоди, а не прийняття низки законів, які наблизять нашу країну до європейських стандартів життя? Чому не вимагають чітких планів дій, щодо розвитку країни? По якому згодом можна буде запитати владу, що вона зробила і чому не зробила те, що планувала.
Добре, якщо влада, мабуть, у якомусь фантастичному сні, піде у відставку, хто прийде їм на зміну і чому саме ці люди повинні їх змінити?
Мені здається ми вже це колись проходили і результатом не всі були задоволенні. І все закінчилось тим, що повернулось на місця. Тепер ми знову незадоволенні, але знову не маємо уяви що на що треба міняти.
Так, угода з ЄС, це дуже цікава річ, яка нібито винна покращити життя наступного ранку. Але хто сказав, що то панацея? Народ України ж не хоче нічого міняти самостійно, а представники ЄС, якщо й будуть щось міняти, то лише те що їм вигідно.
До чого я це все веду? А ось до чого:
Україна - це доволі штучне утворення, яке у свої теперішній формі з’явилась за часів СРСР і була змушена поєднати в собі 2 половини, кожна з яких великий проміжок часу належала до різних, не те що держав, а й культур. Так, я розумію, що на сході країни живуть такі самі люди, як й на заході. Але якщо перших радянська влада намагалася русифікувати, іноді доволі нелюдськими методами, то інші напроти укріпляли свою “україність” та намагалися усілякими доступними засобами боротися за свою незалежність. І ось в підсумку ми отримали сучасну Україну, народ якої не має національної самоідентифікації, не має беззаперечних історичних героїв, а виходячи з цього не має єдиних прагнень для усіх. І завдяки цьому Україна дуже швидко стала бажаним учасником геополітичних ігор.
Я гадаю, що Україна не потрібна нікому, окрім її народу. Бо Росія та Захід готові лише розігрувати її, використавши для розміну на очікувані привілеї.
І якщо увесь народ не усвідомить те що вони є самодостатньою нацією, що мешкає на дуже гарній землі, що завжди була дуже працьовитою та свободолюбною, то так нас і будуть грати усі хто хоче, пропонуючи нам цукерки, а насправді даючи лише обгортки. І ми кожного разу будемо, як дитя ображатися на це, але наступного разу також само попадатися на цей виверт.
Тож, шановні українці, давайте розумітися один з одним та ставити цілі, які будуть вести нашу країна до процвітання. Бо якщо ми хочемо змінити життя, ми повинні змінити себе!
Так, я, як кожна розумна людина, проти свавілля теперішньої влади, я проти влади грошей і корупції. Але всі хочуть їх прожинути, але ніхто не має уявлення на що кого їх міняти. На опозицію? Так її, немає. Є такі ж самі бізнесмени, що бажають запустити свої руки до казни. Ніхто не виголошує чіткого плану змін. Так, всі кричать, що треба наказати винних у розгоні мирного Євромайдану, що треба підписувати угоду з ЄС, що треба відправити КМ та президента у відставку. Але де пояснення?
Я розумію розгін майдану це привід для незадоволення і уривання терпцю. Тут беззаперечно те, що винні повинні бути покарані. Це не обговорюється. Але як може частина населення країни ставитись нормально до розгону та навіть радіти з побиття беззахисної молоді?
А ось по пунктах про ЄС та владу є вже питання. Чому вимагають підписання угоди, а не прийняття низки законів, які наблизять нашу країну до європейських стандартів життя? Чому не вимагають чітких планів дій, щодо розвитку країни? По якому згодом можна буде запитати владу, що вона зробила і чому не зробила те, що планувала.
Добре, якщо влада, мабуть, у якомусь фантастичному сні, піде у відставку, хто прийде їм на зміну і чому саме ці люди повинні їх змінити?
Мені здається ми вже це колись проходили і результатом не всі були задоволенні. І все закінчилось тим, що повернулось на місця. Тепер ми знову незадоволенні, але знову не маємо уяви що на що треба міняти.
Так, угода з ЄС, це дуже цікава річ, яка нібито винна покращити життя наступного ранку. Але хто сказав, що то панацея? Народ України ж не хоче нічого міняти самостійно, а представники ЄС, якщо й будуть щось міняти, то лише те що їм вигідно.
До чого я це все веду? А ось до чого:
Україна - це доволі штучне утворення, яке у свої теперішній формі з’явилась за часів СРСР і була змушена поєднати в собі 2 половини, кожна з яких великий проміжок часу належала до різних, не те що держав, а й культур. Так, я розумію, що на сході країни живуть такі самі люди, як й на заході. Але якщо перших радянська влада намагалася русифікувати, іноді доволі нелюдськими методами, то інші напроти укріпляли свою “україність” та намагалися усілякими доступними засобами боротися за свою незалежність. І ось в підсумку ми отримали сучасну Україну, народ якої не має національної самоідентифікації, не має беззаперечних історичних героїв, а виходячи з цього не має єдиних прагнень для усіх. І завдяки цьому Україна дуже швидко стала бажаним учасником геополітичних ігор.
Я гадаю, що Україна не потрібна нікому, окрім її народу. Бо Росія та Захід готові лише розігрувати її, використавши для розміну на очікувані привілеї.
І якщо увесь народ не усвідомить те що вони є самодостатньою нацією, що мешкає на дуже гарній землі, що завжди була дуже працьовитою та свободолюбною, то так нас і будуть грати усі хто хоче, пропонуючи нам цукерки, а насправді даючи лише обгортки. І ми кожного разу будемо, як дитя ображатися на це, але наступного разу також само попадатися на цей виверт.
Тож, шановні українці, давайте розумітися один з одним та ставити цілі, які будуть вести нашу країна до процвітання. Бо якщо ми хочемо змінити життя, ми повинні змінити себе!
no subject
no subject